Скажу прямо - я чекав ціє вистави, як ясного сонечка. Скажу ще пряміше - якби не одне "але", я б закидав сцену і акторів пластиковими стаканчиками. АЛЕ... там був Андрухович. Якщо ГЕНІЙ визнав право на існування отого, що нам показали, я з цим змирюсь.
"Перверзія" гідна багатомільйонного фільму, а вистава виглядала на бліду копію сорокової протокопії невідомо чого...

Тепер по ролях. Ну, тримайтесь, ліцедєї!

Перфецький.
Український Перфецький всеж більш схожий на справжнього, ніж німецький. Хоча німецький і емоційніше грав. Але вони обидва - НЕ ПЕРФЕЦЬКИЙ!!!

Ада.
Це НЕ АДА! У таку Аду неможливо закохатись такій людині, як Перфецький. Холодна, якась байдужа, неемоційна з прямим, як спис, поглядом. Несексуальна. Або це не її роль, або вона не вміє грати, або вона не читала "Перверзію", або усе це разом. Німкеня, одним словом.

Різенбокк.
Це НЕ РІЗЕНБОКК! Актор просто тупо читав монологи. Без емоцій, без майстерності, без любові до персонажу. Тема різенбоккового ахтунгу не розкрита.

Дапертутто.
Оцей хлопець зіграв так, як треба. Не вистачало лише вічної сигаретки у кутику рота.

Казаллєгра.
Це НЕ КАЗАЛЛЄГРА. Це якийсь Воланд. Актор замолодий і якийсь грізно-переляканий.

Мавропуле.
Це взагалі якесь посміховисько. Замість великого волохатого цигана, добродушного і хтивого, зовні трохи схожого на Олега Гнатіва, на сцену вийшов такий собі Марсель Марсо в ахтунговіому костюмі з чи то дредами чи то кісками на голові. Пантоміма і поведінка не відповідали персонажеві. Голий текст.

Лайза Шалайзер-Цуккеркандель.
Так собі. Можна було б і посексуальніше. Для приколу...

В цілому.
Тему фестивалю можна було б і не міняти. Я розумію, що Євросоюз - це актуально і прикольно, але...
Тим, хто не читав книгу, було явно не зрозуміло об чьом рєчь.
Все було занадто зіжмакано і подерто.
Але враження врятував сам Андрухович як еманація САМОГО ПЕРФЕЦЬКОГО.
Браво, Майстре!
З ДНЕМ НАРОДЖЕННЯ, ПАНЕ!
Наступних звершень!