Навіяно Славінською

Курочка Ряба.
Економічний аспект.

Епічна драма "Курочка Ряба" переносить нас у ті часи, коли натуральне господарство відігравало визначну роль в житті пересічних українських селян. Це був період первинного розвитку виробничих відносин і накопичення капіталу коли не лише від працездатності суб'єктів господарювання, а й від непередбачуваних стихіних явищ, міг залежати добробут і навіть життя простих людей.
Тому жадання і очікування бодай якогось економічного дива, своєрідного deus ex maсhina, супроводжувало тогочасних сільгоспвиробників протягом усього життя.
Сюжет "Курочки Ряби" побудовано так, що читачеві одразу стає зрозумілим матеріальний стан героїв твору. Єдиний об'єкт капіталу - Курочка Ряба, уособолює надію на стабільне існування в умовах економічної кризи.
Дід та Баба усвідомлюють, що регулярне постачання продукту первинного виробництва здатне забезпечити більш-менш прийнятне перебування на ринку. Додана вартість на той час забезпечувалась в першу чергу за рахунок регулярного поновлення і поповнення засобів виробництва. У даному випадку ми бачимо основний засіб виробництва - Курочку, яка потенційно здатна забезпечувати власників капіталу продуктом у вигляді яєць. За умови залучення додаткових фондів у вигляді Півника, що зробило б можливим продуктивне відтворення включно з амортизаціними відрахуваннями.
Але - не склалось...
Несподіваний поворот подій спричинив появу нового фактору у вигляді інноваційного продукту - яєчка Не_Простого_А_Золотого.
Що ж роблять наші герої?
Тут, як бачимо, спрацьовує фактор малоосвіченості і негнучкості селян-виробників. Замість того, щоб знайти продуктові гідне застосування і позиціонувати його на ринку як новий товар, скориствшись відсутністю конкурентів, вони вирішили використовувати його за старими дідівськими схемами. Проте інновація не вписувалась у старі підходи і фатальний результат не забарився.
Дід та Баба стали жертвою власної нерозсудливості.
Мишка, появу якої можна тлумачити по-різному, стала дестабілізуючим фактором, який трактувати інакше, як форс-мажор, неможливо.
З одного боку Мишка може трактуватись як прояв неочікуваного стихійного лиха, з іншого - як таємна зброя конкурентів. Обидві версії заслуговують на те, щоб бути прийнятими до уваги.
Фінал драми - втрата унікального артефакту і надія на повернення старого способу виробництва демонструє схильність до патріархальності та ретроградства. Плач головних героїв звучить як виправдання власній недалекоглядності.
Але виникає запитання - чому ж Дід та Баба САМІ намагались розбити Золоте Яєчко?